нудити
Ну́ди́ти, -джу́, -диш
гл.
1) Наводить, нагонять скуку.
2) Томить, мучить. Сюди блудить, туди блудить, під собою коня нудить. н. п.
3) Принуждать. Учора у росправі нудили хлопців, щоб призналися, хто вкрав гроші у Грицька. Волч. у. Став ізнов Грицько нудити Настусиного батька (щоб Настусю за його віддав). Г. Барв. 455.
4) безл. Тошнить.
5) = нудитися. Ходжу, нуджу по садочку, милого не бачу. Чуб. V. 5.
6) нудити світом. Томиться. А Василь собі нудить світом і не знає, на яку ступити. Кв. І. 11. Вечір стою, світом нужу, тебе не видати. Мет. 38.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- нудити — ну́ди́ти дієслово недоконаного виду викликати почуття нудьги; нудитися — рідко розм. Орфографічний словник української мови
- нудити — неос. млоїти, вадити; (світом) НУДИТИСЯ; ЖМ. нарікати, скиглити, нити. Словник синонімів Караванського
- нудити — див. хандрити Словник синонімів Вусика
- нудити — нуджу, нудиш, недок., розм. 1》 перех. Викликати почуття нудьги. || безос. 2》 неперех., рідко. Те саме, що нудитися. || чим. Відчувати апатію, відразу до чого-небудь. 3》 безос., перех. Викликати нудоту (у 2 знач.). 4》 неперех., розм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- нудити — НУ́ДИ́ТИ, ну́джу́, ну́диш, недок., розм. 1. кого. Викликати почуття нудьги. Та що я буду нудити вас довгим оповіданням! (І. Франко); Загадкова міна лікаря якось нудила її (Н. Словник української мови у 20 томах
- нудити — Спонукати Словник застарілих та маловживаних слів
- нудити — ну́ди́ти / зану́ди́ти (бі́лим) сві́том. 1. Перебувати в стані апатії, знемагати від бездіяльності; нудьгувати. Сидиш та світом нудиш (Укр.. присл..); — Що робити? Як бути? Нуджу світом. То в цей куток загляну, то в той (А. Фразеологічний словник української мови
- нудити — НАБРИ́ДНУТИ кому і без додатка (стати нецікавим, нудним унаслідок одноманітності, частої повторюваності), ОБРИ́ДНУТИ, ДОКУ́ЧИТИ, НАДОКУ́ЧИТИ, НАДОЇ́СТИ розм., НАСТИ́РИТИСЯ розм., ПРЕДОКУ́ЧИТИ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ТИ підсил. розм., ОНАВІСНІ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
- нудити — НУ́ДИ́ТИ, ну́джу́, ну́диш, недок., розм. 1. перех. Викликати почуття нудьги. Та що я буду нудити вас довгим оповіданням! (Фр., III, 1950, 105); Загадкова міна лікаря якось нудила її (Кобр., Вибр. Словник української мови в 11 томах