остилий

Осоружний

Джерело: Зведений словник застарілих та маловживаних слів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. остилий — ости́лий дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. остилий — -а, -е, діал. Бридкий, обридний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. остилий — ОСТИ́ЛИЙ, а, е, діал. Бридкий, обридлий. – Для мене завжди Турн остилий, Очам моїм один ти світ! (І. Котляревський); І ти мовчиш презирливо в юрбі Панків і пань, набриджених тобі. Ось два таких, остилих до нестями (М. Бажан). Словник української мови у 20 томах
  4. остилий — НАБРИ́ДЛИЙ (який набрид, став нецікавим, немилим, нестерпним), ОБРИ́ДЛИЙ, ОСОРУ́ЖНИЙ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ЛИЙ підсил., ОСТОГИ́ДЛИЙ підсил. розм., ОСТОЧОРТІ́ЛИЙ підсил. фам., НАСТОЧОРТІ́ЛИЙ підсил. фам., ОСТИ́ЛИЙ діал. Він сидів, .. Словник синонімів української мови
  5. остилий — ОСТИ́ЛИЙ, а, е, діал. Бридкий, обридний. — Для мене завжди Турн остилий. Очам моїм один ти світ! (Котл., І, 1952, 179). Словник української мови в 11 томах
  6. остилий — Ости́лий, -а, -е Постылый. Для мене завжде Турн остилий. Котл. Ен. IV. 39. Словник української мови Грінченка