1. Словник синонімів української мови

остилий

НАБРИ́ДЛИЙ (який набрид, став нецікавим, немилим, нестерпним), ОБРИ́ДЛИЙ, ОСОРУ́ЖНИЙ підсил. розм., ЗНАВІСНІ́ЛИЙ підсил., ОСТОГИ́ДЛИЙ підсил. розм., ОСТОЧОРТІ́ЛИЙ підсил. фам., НАСТОЧОРТІ́ЛИЙ підсил. фам., ОСТИ́ЛИЙ діал. Він сидів, ..уткнувшись у шибку, спостерігаючи знайомі набридлі краєвиди (Ю. Шовкопляс); Кинула б вона сей світ: такий він їй гіркий та обридлий (Панас Мирний); Ніхто чоловікові так не дошкулить, як іноді сам собі дошкулиш осоружними думками (О. Маковей); Знову знавісніле дзижчання "дум-дум" (куль) над головою, колона зупинялась, розгорявся бій (О. Гончар); Він бачив, що Славка радий був нагоді вирватися з осточортілих стін гімназії хоч на кілька днів (П. Колесник); Зв'язковий упускає насточортіле йому скельце й нахиляється його підняти (Ю. Яновський). — Пор. 1. набри́дливий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. остилий — ости́лий дієприкметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. остилий — -а, -е, діал. Бридкий, обридний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. остилий — ОСТИ́ЛИЙ, а, е, діал. Бридкий, обридлий. – Для мене завжди Турн остилий, Очам моїм один ти світ! (І. Котляревський); І ти мовчиш презирливо в юрбі Панків і пань, набриджених тобі. Ось два таких, остилих до нестями (М. Бажан). Словник української мови у 20 томах
  4. остилий — Осоружний Словник застарілих та маловживаних слів
  5. остилий — ОСТИ́ЛИЙ, а, е, діал. Бридкий, обридний. — Для мене завжди Турн остилий. Очам моїм один ти світ! (Котл., І, 1952, 179). Словник української мови в 11 томах
  6. остилий — Ости́лий, -а, -е Постылый. Для мене завжде Турн остилий. Котл. Ен. IV. 39. Словник української мови Грінченка