1. Словник застарілих та маловживаних слів

утеча

Вилучення, позбавлення

Джерело: Зведений словник застарілих та маловживаних слів на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. утеча — уте́ча іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. утеча — д. втіка, втіки, утік; (військ.) ВІДСТУП; (від смерти) порятунок. Словник синонімів Караванського
  3. утеча — УТЕ́ЧА (ВТЕ́ЧА), і, ж. 1. Швидкий відхід, біг, від'їзд і т. ін. з метою уникнення небезпеки, неприємного становища тощо. В очеретах залопотіли [птахи] крилами, поплескалась вода від утечі лисок.. Словник української мови у 20 томах
  4. утеча — (втеча), -і, ж. 1》 Швидкий відхід, біг, від'їзд і т. ін. з метою уникнення небезпеки, неприємного становища тощо. 2》 Таємний самовільний відхід, від'їзд. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. утеча — УТЕ́ЧА (ВТЕ́ЧА), УТЕ́КА (ВТЕ́КА) заст., УТІ́К заст., УТІ́КИ (ВТІ́КИ) мн., заст. Вість про його (опришка) утечу випередила його самого (Г. Хоткевич); Утік не славен (М. Номис); Остап зміркував, що пан, дізнавшись про його втіки, міг послати за ним наздогін (М. Коцюбинський). Словник синонімів української мови
  6. утеча — Уте́ча, -чі, -чі, -чею; уте́чі, уте́ч Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. утеча — УТЕ́ЧА (ВТЕ́ЧА), і, ж. 1. Швидкий відхід, біг, від’їзд і т. ін. з метою уникнення небезпеки, неприємного становища тощо. В очеретах залопотіли [птахи] крилами, поплескалась вода від утечі лисок.., курочок (Досв., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  8. утеча — Утеча, -чі ж. = утік. Желех. Словник української мови Грінченка