цнота

Значення в інших словниках

1. цнота — Цнотливість, непорочність, доброчесність, чеснота, невинність, чесність, незайманість, моральність, кн. чеснотливість, моральна чистота. Словник синонімів Караванського
2. цнота — цно́та іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
3. цнота — ЦНО́ТА, и, ж. 1. Доброчесність, чеснота. Цнота й покора не має місця у панського двора (Номис); [Калеб:] Ся душа в гріхах ще, може, не зовсім погрузла, ще, може, є в ній хоч єдина цнота (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
4. цнота — -и, ж. 1》 Доброчесність, чеснота. 2》 Невинність, непорочність. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. цнота — НЕВИ́ННІСТЬ (стан людини, що не жила статевим життям), ЦНО́ТА, ЦНОТЛИ́ВІСТЬ, НЕЗА́ЙМАНІСТЬ, ЧЕСТЬ, ЧЕСНО́ТА, ДІВО́ЦТВО розм., НЕПОРО́ЧНІСТЬ заст., поет. Незборима його цнота принаджувала до парубка цю бувалу в бувальцях вісімнадцятилітню молодичку (О. Словник синонімів української мови
6. цнота — Цно́та, -ти; цно́ти, цнот Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. цнота — ЦНО́ТА, и, ж. 1. Доброчесність, чеснота. Цнота й покора не має місця у панського двора (Номис, 1864, № 1313); [Калеб:] Ся душа в гріхах ще, може, не зовсім погрузла, ще, може, є в ній хоч єдина цнота (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
8. цнота — Цнота, -ти ж. 1) Добродѣтель. Цнота й покора не має місця у панського двора. Ном. № 1313. Лучче цнота в болоті, а як нецнота в золоті. Ном. № 4447. 2) Цѣломудріе, невинность. Довідався о ладності і о її цноті. Чуб. V. 426. Хоть я сирота, є у мене цнота. Гол. ІІІ. 321. ум. цно́тонька. Гол. IV. 321. Словник української мови Грінченка