Богородиця

Богоро́диця

[Богородиец'а]

-ц'і, ор. -цеийу

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Богородиця — Богородиця, -ці ж. 1) Богородица. Народився із Марії дівиці, із святої Богородиці. Чуб. ІІІ. 325. 2) Молитва къ Богородицѣ: Богородице Діво. Говори, Грицю, Богородицю, а я буду Оченаш, — буде легше для нас. Ном. № 12961. Куца Богородиця. Короткая молитва. Словник української мови Грінченка
  2. Богородиця — -і, ж. У християнській релігії – узвичаєна назва матері Христа. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. богородиця — Богоро́диця, -ці, -цею; -ро́диці, -ро́диць Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. Богородиця — БОГОРО́ДИЦЯ (у християнській релігії — назва матері Ісуса Христа), БОГОМА́ТІР, БО́ЖА МА́ТИ (ГОСПОДНЯ МА́ТИ), МА́ТИ БО́ЖА (МА́ТІР БО́ЖА), ПРЕЧИ́СТА ДІ́ВА (МА́ТИ), ДІ́ВА МАРІ́Я, ВЛАДИ́ЧИЦЯ церк., ЦАРИ́ЦЯ НЕБЕ́СНА церк., ПРЕСВЯТА́ ж. р., церк., ПРЕЧИ́СТА... Словник синонімів української мови
  5. Богородиця — Найстаріша пол. релігійна пісня (автор невідомий), яка збереглася з мелодією; час (XIII-XIV ст.) та місце виникнення уточнюються; до кінця XV ст. — лицарський та релігійний гімн. Універсальний словник-енциклопедія
  6. богородиця — БОГОРО́ДИЦЯ, і, ж. У християнській релігії — звичайна назва матері Христа. В одному кутку висів під самою стелею здоровий образ Печорської богородиці (Н.-Лев., III, 1956, 14). Словник української мови в 11 томах
  7. Богородиця — див. Богомати; мати Словник синонімів Вусика
  8. Богородиця — Богоро́диця іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  9. богородиця — БОГОРО́ДИЦЯ, і, ж. (з великої літери). У християнській релігії – мати Ісуса Христа. В одному кутку висів під самою стелею здоровий образ Печерської Богородиці (І. Словник української мови у 20 томах
  10. богородиця — (мати Ісуса Христа) Богоматір, Божа Мати, Пречиста, Пречиста Діва, Діва Марія, Владичиця, (у католиків) Мадонна. Словник синонімів Полюги