абітурієнтка

абітуріє́нтка

[аб'ітур'ійентка]

-нткие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нток

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. абітурієнтка — абітуріє́нтка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. абітурієнтка — -и. Жін. до абітурієнт. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. абітурієнтка — АБІТУРІЄ́НТКА, и, ж. Жін. до абітуріє́нт. Вона знімала кімнату як абітурієнтка Полтавської жіночої гімназії (Ю. Смолич); Відповідь абітурієнтки слухала асистентка кафедри, а пан професор ретельно вивчав її особову справу (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. абітурієнтка — АБІТУРІЄ́НТКА, и, ж. Жін. до абітуріє́нт. Вона знімала кімнату, як абітурієнтка Полтавської жіночої гімназії (Смолич, V, 1959, 117). Словник української мови в 11 томах