абітурієнтка
абітуріє́нтка
[аб'ітур'ійентка]
-нткие, д. і м. -н'ц'і, р. мн. -нток
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- абітурієнтка — абітуріє́нтка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- абітурієнтка — -и. Жін. до абітурієнт. Великий тлумачний словник сучасної мови
- абітурієнтка — АБІТУРІЄ́НТКА, и, ж. Жін. до абітуріє́нт. Вона знімала кімнату як абітурієнтка Полтавської жіночої гімназії (Ю. Смолич); Відповідь абітурієнтки слухала асистентка кафедри, а пан професор ретельно вивчав її особову справу (із журн.). Словник української мови у 20 томах
- абітурієнтка — АБІТУРІЄ́НТКА, и, ж. Жін. до абітуріє́нт. Вона знімала кімнату, як абітурієнтка Полтавської жіночої гімназії (Смолич, V, 1959, 117). Словник української мови в 11 томах