автохтонний

автохто́нний

[аўтохтон:ией]

м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. автохтонний — автохто́нний (грец. αύτόχθων) той, що виник, зародився на місці сучасного проживання, існування. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. автохтонний — АВТОХТО́ННИЙ, а, е, книжн. Корінний, місцевого походження; аборигенний, тубільний. Словник української мови в 11 томах
  3. автохтонний — автохто́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. автохтонний — Автохто́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. автохтонний — АВТОХТО́ННИЙ, а, е. Стос. до автохтона. За даними ономастики, сучасне корінне населення України є автохтонним (з наук. літ.); У кожному виноробному районі найбільш привабливими, на мій погляд, є автохтонні сорти винограду (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  6. автохтонний — -а, -е. Прикм. до автохтон. Великий тлумачний словник сучасної мови