автохтонний

автохто́нний

(грец. αύτόχθων)

той, що виник, зародився на місці сучасного проживання, існування.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. автохтонний — АВТОХТО́ННИЙ, а, е, книжн. Корінний, місцевого походження; аборигенний, тубільний. Словник української мови в 11 томах
  2. автохтонний — автохто́нний прикметник Орфографічний словник української мови
  3. автохтонний — [аўтохтон:ией] м. (на) -н:ому/ -н':ім, мн. -н':і Орфоепічний словник української мови
  4. автохтонний — Автохто́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. автохтонний — АВТОХТО́ННИЙ, а, е. Стос. до автохтона. За даними ономастики, сучасне корінне населення України є автохтонним (з наук. літ.); У кожному виноробному районі найбільш привабливими, на мій погляд, є автохтонні сорти винограду (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  6. автохтонний — -а, -е. Прикм. до автохтон. Великий тлумачний словник сучасної мови