1. Орфоепічний словник української мови

безперспективний

безперспекти́вний

[беизпеирспеиктиўнией і беиспеирспеиктиўнией]

м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. безперспективний — безперспекти́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. безперспективний — г. безвиглядний; (стан) безнадійний; (плян) безплідний. Словник синонімів Караванського
  3. безперспективний — -а, -е. Який не має перспектив; який не дає підстав сподіватися на добрі наслідки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. безперспективний — Безвиглядний, безнадійний, нездійснимий, химерний, див. нереальний Словник чужослів Павло Штепа
  5. безперспективний — БЕЗПЕРСПЕКТИ́ВНИЙ, а, е. Який не має перспектив; який не дає підстав сподіватися на добрі результати. Макар не вбивав, і бреше він не для того, щоб подратувати нас, а тільки через... Словник української мови у 20 томах
  6. безперспективний — БЕЗНАДІ́ЙНИЙ (про становище, обставини і т. ін. — у якому не видно надії на поліпшення), БЕЗВИ́ХІДНИЙ, БЕЗПОРА́ДНИЙ, БЕЗПРОСВІ́ТНИЙ підсил. (звичайно із сл. часи, життя, доля, злидні тощо); НЕВИЛА́ЗНИЙ підсил. розм. (про злидні, борги і т. ін. Словник синонімів української мови
  7. безперспективний — Безперспекти́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. безперспективний — БЕЗПЕРСПЕКТИ́ВНИЙ, а, е. Який не має перспектив; який не дає підстав сподіватися на добрі результати. — Робота їх [лаборанток] була механічною, безперспективною (Шовк., Інженери, 1956, 70). Словник української мови в 11 томах