бризнути

Значення в інших словниках

1. бризнути — бри́знути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
2. бризнути — -ну, -неш, док. 1》 Однокр. до бризкати. 2》 розм. Кинути з силою, шпурнути. 3》 розм. Те саме, що бризнутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бризнути — БРИ́ЗНУТИ, ну, неш, док. 1. Однокр. до бри́зкати. Вода бризнула й облила ногу (І. Нечуй-Левицький); Остап зачерпнув пригоршнею [пригорщею] води і бризнув на вовка (М. Коцюбинський); Несподівано бризнули йому з очей сльози. Словник української мови у 20 томах
4. бризнути — бри́знути вул. вдарити (ст)|| = вгатити Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. бризнути — див. вдарити; падати Словник синонімів Вусика
6. бризнути — БРИ́ЗКАТИ (розлітатися дрібними часточками, розсипатися бризками, іскрами і т. ін.); ПИ́РСКАТИ, ПО́РСКАТИ, ПРИ́СКАТИ розм., ЧВИ́РКАТИ розм., ЧВІ́РКАТИ рідше (бризкати з силою, під тиском чогось). — Док. Словник синонімів української мови
7. бризнути — БРИ́ЗНУТИ, ну, неш, док. 1. Однокр. до бри́зкати. Вода бризнула й облила ногу (Н.-Лев., II, 1956, 163); Мільйони іскор бризнули з-під вістря (Фр., II, 1950, 94); Незчулася, як сльози бризнули їй з очей (Гончар, Таврія.. Словник української мови в 11 томах
8. бризнути — Бризнути, -ну, -неш гл. одн. в. отъ бризкати. 1) Брызнуть. Навіть дощ ніколи не бризне на цей великий пісок. Дещо. 2) Упасть (въ воду). Росхитавшись, бризнув в воду. Котл. Ен. II. 42. 3) Ударить. Бризнула невістку по зубах. 4) бризнув му в живі очі. Словник української мови Грінченка