1. Словник української мови в 11 томах

бризнути

БРИ́ЗНУТИ, ну, неш, док.

1. Однокр. до бри́зкати.

Вода бризнула й облила ногу (Н.-Лев., II, 1956, 163);

Мільйони іскор бризнули з-під вістря (Фр., II, 1950, 94);

Незчулася, як сльози бризнули їй з очей (Гончар, Таврія.., 1957, 463);

Остап зачерпнув пригоршнею [пригорщею] води і бризнув на вовка (Коцюб., І, 1955, 366);

*Образно. Трясучись, вириваючись з рук, заговорив кулемет, бризнув просто по колоні вогнем (Гончар, Таврія.., 1957, 529);

Дівчата бризнули сміхом (Вільде, Сестри.., 1958, 561).

2. розм. Кинути з силою, шпурнути.

Як бризне [писар] шапку об землю.. та й підійшов до пана Уласовича (Кв.-Осн., II, 1956, 166).

3. розм. Те саме, що бри́знутися.

Розхитавшись, бризнув [Тарас] в воду (Котл., І, 1952, 111).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бризнути — бри́знути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. бризнути — [бризнутие] -ну, -неиш; нак. -зние, -з(‘)н'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. бризнути — -ну, -неш, док. 1》 Однокр. до бризкати. 2》 розм. Кинути з силою, шпурнути. 3》 розм. Те саме, що бризнутися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. бризнути — БРИ́ЗНУТИ, ну, неш, док. 1. Однокр. до бри́зкати. Вода бризнула й облила ногу (І. Нечуй-Левицький); Остап зачерпнув пригоршнею [пригорщею] води і бризнув на вовка (М. Коцюбинський); Несподівано бризнули йому з очей сльози. Словник української мови у 20 томах
  5. бризнути — бри́знути вул. вдарити (ст)|| = вгатити Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. бризнути — див. вдарити; падати Словник синонімів Вусика
  7. бризнути — БРИ́ЗКАТИ (розлітатися дрібними часточками, розсипатися бризками, іскрами і т. ін.); ПИ́РСКАТИ, ПО́РСКАТИ, ПРИ́СКАТИ розм., ЧВИ́РКАТИ розм., ЧВІ́РКАТИ рідше (бризкати з силою, під тиском чогось). — Док. Словник синонімів української мови
  8. бризнути — Бризнути, -ну, -неш гл. одн. в. отъ бризкати. 1) Брызнуть. Навіть дощ ніколи не бризне на цей великий пісок. Дещо. 2) Упасть (въ воду). Росхитавшись, бризнув в воду. Котл. Ен. II. 42. 3) Ударить. Бризнула невістку по зубах. 4) бризнув му в живі очі. Словник української мови Грінченка