бризки
БРИ́ЗКИ, зок, мн. (одн. бри́зка, и, ж.). Краплини рідини, які швидко розлітаються від удару, вітру і т. ін.
Світ падав на бризки білої хвилі, що лилася по камінні (Н.-Лев., II, 1956, 137);
Водяні гребені б’ють у борт, обдаючи одежу солоними бризками (Шиян, Гроза.., 1956, 599);
Болоту бризками виривається з-під коліс (Рибак, Зброя.., 1943, 191);
// Дрібні частинки твердого тіла, що розлітаються від удару, вибуху і т. ін.
Смертельні бризки з розірваної в десяти метрах.. міни різонули по деревах (Ле, Право.., 1957, 114);
*Образно. Яке тепле повітря навкруги, пташки на голих кущиках, як бризки радості (Ю. Янов., І, 1954, 90).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бризки — -зок, мн. (одн. бризка, -и, ж.). Краплини рідини, які швидко розлітаються від удару, вітру і т. ін. || Дрібні частинки твердого тіла, що розлітаються від удару, вибуху і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бризки — БРИ́ЗКИ, зок, мн. (одн. бри́зка, и, ж.). Краплини рідини, які швидко розлітаються від удару, вітру і т. ін. Світ падав на бризки білої хвилі, що лилася по камінні (І. Нечуй-Левицький); Водяні гребені б'ють у борт, обдаючи одежу солоними бризками (А. Словник української мови у 20 томах