буй

Значення в інших словниках

1. буй — буй іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
2. буй — Буй — buoy — *Boje, Schwimmer – плавучий, об’ємний, заякорений, сигнальний поплавок (знак) з фіксованими координатами місцезнаходження для позначення мілизни, підводних каменів та ін. Гірничий енциклопедичний словник
3. буй — -я, ч. Сигнальний плавок на річці, озері, морі для позначення мілизни, підводних каменів, рибальських сіток та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. буй — (морск.) сучка Словник чужослів Павло Штепа
5. буй — БУЙ, я, ч. Плавучий знак для позначення мілизни, підводних каменів, рибальських сіток і т. ін. Вихор пливе до бонової загороди, ясно розрізняє металеві буї на якорях (В. Кучер); Далеко за коліном, біля Кресу, блимав на воді буй (із журн.). Словник української мови у 20 томах
6. буй — буй, буий сміливий; зухвалий, дурний Словник застарілих та маловживаних слів
7. буй — (голл. boei) плавучий знак, який вказує на небезпечні місця для судноплавства. Словник іншомовних слів Мельничука
8. буй — Плавучий навігаційний знак; маневрові і стоянкові б. полегшують рух і зупинку (швартування) яхт у порту. Універсальний словник-енциклопедія
9. буй — БУЙ, я, ч. Сигнальний плавок на річці, озері для позначення мілизни, підводних каменів, рибальських сіток та ін. Далеко за коліном, біля Кресу, блимав на воді буй (Вітч., 6, 1947, 36); Вихор пливе до бонової загороди, ясно розрізняє металеві буї на якорях (Кучер, Чорноморці, 1956, 339). Словник української мови в 11 томах
10. буй — Буй, буя м. Въ выраж.: на буї. На открытомъ мѣстѣ, доступномъ вѣтрамъ. Її хата стоїть на буї. Черниг. Словник української мови Грінченка