бурмотіти
бурмоті́ти
[бурмоут’ітие]
-моучу, -мотиш, -мотиемо, -мотиете; нак. -моти, -моут'іт'
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бурмотіти — бурмоті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- бурмотіти — див. бурмотати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бурмотіти — БУРМОТІ́ТИ див. бурмота́ти. Словник української мови у 20 томах
- бурмотіти — див. говорити Словник синонімів Вусика
- бурмотіти — БУРМОТА́ТИ (БУРМОТІ́ТИ) (говорити тихо і невиразно, нерозбірливо), БУРКОТА́ТИ (БУРКОТІ́ТИ) розм., БУРЧА́ТИ розм., МИ́МРИТИ розм., ХАРАМА́РКАТИ (ХАМА́РКАТИ) розм. рідше; МУРМОТА́ТИ (МУРМОТІ́ТИ) розм., МУРКОТА́ТИ (МУРКОТІ́ТИ) розм., МУРЧА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- бурмотіти — БУРМОТІ́ТИ див. бурмота́ти. Словник української мови в 11 томах