буферний

бу́ферний

уфеирнией]

м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буферний — бу́ферний (від буфер) проміжний, той, що ослаблює зіткнення; ¤ б-а держава – невелика і слабка в політичному і військовому відношеннях країна, що лежить між територіями або сферами впливу великих держав. Словник іншомовних слів Мельничука
  2. буферний — БУ́ФЕРНИЙ, а, е. 1. Прикм. до бу́фер 1, 3. Паровоз закашлявся, буферні пружини надулись, завищали (М. Сиротюк); Буферний регістр. 2. перен. Який виконує роль буфера (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
  3. буферний — бу́ферний прикметник Орфографічний словник української мови
  4. буферний — -а, -е. 1》 Прикм. до буфер 1). Буферний запас — мінімальний запас, необхідний для нормального функціонування підприємства... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. буферний — Бу́ферний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. буферний — БУ́ФЕРНИЙ, а, е. 1. Прикм. до бу́фер 1. Він перевірив, чи добре закріплені буферні тарелі (Бонч., Молодість, 1949, 51). 2. Який виконує роль буфера (в 2 знач.). Вони [галицькі націоналісти] із шкури лізли, щоб імперіалісти.. Словник української мови в 11 томах