буферний

БУ́ФЕРНИЙ, а, е.

1. Прикм. до бу́фер 1.

Він перевірив, чи добре закріплені буферні тарелі (Бонч., Молодість, 1949, 51).

2. Який виконує роль буфера (в 2 знач.).

Вони [галицькі націоналісти] із шкури лізли, щоб імперіалісти.. утворили із Західної України буферну державу проти більшовицької небезпеки зі Сходу (Панч, В дорозі, 1959, 314).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. буферний — бу́ферний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. буферний — [буфеирнией] м. (на) -ному /-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. буферний — -а, -е. 1》 Прикм. до буфер 1). Буферний запас — мінімальний запас, необхідний для нормального функціонування підприємства... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. буферний — БУ́ФЕРНИЙ, а, е. 1. Прикм. до бу́фер 1, 3. Паровоз закашлявся, буферні пружини надулись, завищали (М. Сиротюк); Буферний регістр. 2. перен. Який виконує роль буфера (у 2 знач.). Словник української мови у 20 томах
  5. буферний — бу́ферний (від буфер) проміжний, той, що ослаблює зіткнення; ¤ б-а держава – невелика і слабка в політичному і військовому відношеннях країна, що лежить між територіями або сферами впливу великих держав. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. буферний — Бу́ферний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)