1. Орфоепічний словник української мови

білозубий

білозу́бий

[б’ілозубией]

м. (на) -бому /-б'ім, мн. -б'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білозубий — білозу́бий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. білозубий — -а, -е. Який має дуже білі зуби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. білозубий — БІЛОЗУ́БИЙ, а, е. Який має дуже білі зуби. Скрізь і всюди никають .. білозубі цигани (Марко Вовчок); Засмаглі білозубі обличчя були веселі, задерикуваті (Микола Чернявський); Регочуть за волячим військом на конях білозубі .. степовики (О. Словник української мови у 20 томах
  4. білозубий — БІЛОЗУ́БИЙ, а, е. Який має дуже білі зуби. Скрізь і всюди никають.. білозубі цигани (Вовчок, VI, 1956, 230); Регочуть за волячим військом на конях білозубі.. степовики (Гончар, Таврія.., 1957, 372); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  5. білозубий — Білозубий, -а, -е Съ бѣлыми зубами. Словник української мови Грінченка