білітися

білі́тися

[б'іл’ітиес'а]

-л'ійеіц':а, -л'ійуц':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білітися — БІЛІ́ТИСЯ, і́ється, недок. Те саме, що білі́ти 2. Понад ставом білілися крізь туман хатки (Панас Мирний); Двір біліється крізь мряку, мов білі зуби якогось величезного звіра (І. Франко); Білівся, як сніг, адамашковий обрус на столі, а стіл аж угинався під тягарем дорогої посуди (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах
  2. білітися — білі́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. білітися — БІЛІ́ТИСЯ, і́ється, недок. Те саме, що білі́ти 2. Понад ставом білілися крізь туман хатки (Мирний, III, 1954, 305); Двір біліється крізь мряку, мов білі зуби якогось величезного звіра (Фр., VII, 1951, 291). Словник української мови в 11 томах
  4. білітися — -іється, недок. Те саме, що біліти 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. білітися — Білітися, -ліюся, -єшся гл. = біліти. Уже в мого Іванечка і своя хатка кінець села біліється. Федьк. Словник української мови Грінченка