білітися

БІЛІ́ТИСЯ, і́ється, недок. Те саме, що білі́ти 2.

Понад ставом білілися крізь туман хатки (Мирний, III, 1954, 305);

Двір біліється крізь мряку, мов білі зуби якогось величезного звіра (Фр., VII, 1951, 291).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. білітися — білі́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. білітися — [б'іл’ітиес'а] -л'ійеіц':а, -л'ійуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. білітися — -іється, недок. Те саме, що біліти 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. білітися — БІЛІ́ТИСЯ, і́ється, недок. Те саме, що білі́ти 2. Понад ставом білілися крізь туман хатки (Панас Мирний); Двір біліється крізь мряку, мов білі зуби якогось величезного звіра (І. Франко); Білівся, як сніг, адамашковий обрус на столі, а стіл аж угинався під тягарем дорогої посуди (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах
  5. білітися — Білітися, -ліюся, -єшся гл. = біліти. Уже в мого Іванечка і своя хатка кінець села біліється. Федьк. Словник української мови Грінченка