білітися
БІЛІ́ТИСЯ, і́ється, недок. Те саме, що білі́ти 2.
Понад ставом білілися крізь туман хатки (Мирний, III, 1954, 305);
Двір біліється крізь мряку, мов білі зуби якогось величезного звіра (Фр., VII, 1951, 291).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- білітися — білі́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- білітися — [б'іл’ітиес'а] -л'ійеіц':а, -л'ійуц':а Орфоепічний словник української мови
- білітися — -іється, недок. Те саме, що біліти 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
- білітися — БІЛІ́ТИСЯ, і́ється, недок. Те саме, що білі́ти 2. Понад ставом білілися крізь туман хатки (Панас Мирний); Двір біліється крізь мряку, мов білі зуби якогось величезного звіра (І. Франко); Білівся, як сніг, адамашковий обрус на столі, а стіл аж угинався під тягарем дорогої посуди (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах
- білітися — Білітися, -ліюся, -єшся гл. = біліти. Уже в мого Іванечка і своя хатка кінець села біліється. Федьк. Словник української мови Грінченка