валун

валу́н

[валун]

-уна, м. (на) -ун'і, мн. -уни, -ун'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. валун — Гладиш Словник чужослів Павло Штепа
  2. валун — валу́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. валун — ВАЛУ́Н, а́, ч. Великий округлий камінь – уламок гірської породи. – В нас круг села каміння велике по полю, валуни (О. Ільченко); Вони [бійці] лежали в густому чагарнику за кам'яними валунами (В. Словник української мови у 20 томах
  4. валун — ВАЛУ́Н, а́, ч. Обточений дією води або льодовиків камінь, уламок гірської породи. — В нас круг села каміння велике по полю, валуни (Ільч., Петерб. осінь, 1956, 213); Вони [бійці] лежали в густому чагарнику за кам’яними валунами (Кучер, Чорноморці, 1956, 295). Словник української мови в 11 томах
  5. валун — Валун — boulder, cobble — *Geschiebe, Geröll – великий обкатаний уламок г.п. діаметром понад 10 см. За походженням розрізняють В. льодовикові, делювіальні, пролювіальні та алювіальні. Гірничий енциклопедичний словник
  6. валун — -а, ч. Обточений дією води або льодовиків камінь, уламок гірської породи. Великий тлумачний словник сучасної мови