1. Орфоепічний словник української мови

велетенський

велете́нський

[веилеитен'с'кией]

м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. велетенський — велете́нський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. велетенський — -а, -е. 1》 Дуже великий за розмірами, силою прояву і т. ін. 2》 перен. Сповнений чогось надзвичайного, що вимагає для свого здійснення величезних зусиль, мужності і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. велетенський — ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ, а, е. 1. Дуже великий за розмірами, силою вияву і т. ін. Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи (І. Нечуй-Левицький); Це була людина велетенських розмірів, з могутньо розвиненим важким тілом (І. Словник української мови у 20 томах
  4. велетенський — див. Великий; високий Словник синонімів Вусика
  5. велетенський — ВЕЛИ́КИЙ (який значно перевищує звичайний, властивий даним предметам розмір, обсяг), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ПОБІ́ЛЬШЕНИЙ рідше, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., МОГУ́ТНІЙ підсил. Словник синонімів української мови
  6. велетенський — Велете́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. велетенський — ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ, а, е. 1. Дуже великий за розмірами, силою прояву і т. ін. Це була людина велетенських розмірів, з могутньо розвиненим важким тілом (Мик. Словник української мови в 11 томах
  8. велетенський — Велетенський, -а, -е Исполинскій, гигантскій. Уман. І. 68. Словник української мови Грінченка