1. Словник української мови в 11 томах

велетенський

ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ, а, е.

1. Дуже великий за розмірами, силою прояву і т. ін.

Це була людина велетенських розмірів, з могутньо розвиненим важким тілом (Мик., II, 1957, 499);

Тоді Коловратський набрав повні легені повітря і раптом гримнув на повну силу своєї велетенської горлянки (Смолич, II, 1958, 37);

Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи (Н.-Лев., II, 1956, 223);

Робітники приносили дивні, хвилюючі чутки про нові велетенські заводи (Донч., II, 1956, 9);

Велетенської сили грім звалився на море, і здавалося, буря завмерла від тієї сили (Кучер, Чорноморці, 1956, 57).

2. перен. Сповнений чогось надзвичайного, що вимагає для свого здійснення величезних зусиль, мужності і т. ін.

Може вмерти і людина і розсипатись на порох — та горітиме на зорях велетенське її діло! (Ю. Янов., V, 1959, 39);

Велетенські бачу цілі я На обріях світів (Рильський, І, 1956, 127).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. велетенський — велете́нський прикметник Орфографічний словник української мови
  2. велетенський — [веилеитен'с'кией] м. (на) -кому/ -к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. велетенський — -а, -е. 1》 Дуже великий за розмірами, силою прояву і т. ін. 2》 перен. Сповнений чогось надзвичайного, що вимагає для свого здійснення величезних зусиль, мужності і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. велетенський — ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ, а, е. 1. Дуже великий за розмірами, силою вияву і т. ін. Кругом хати росли старі велетенські волоські горіхи (І. Нечуй-Левицький); Це була людина велетенських розмірів, з могутньо розвиненим важким тілом (І. Словник української мови у 20 томах
  5. велетенський — див. Великий; високий Словник синонімів Вусика
  6. велетенський — ВЕЛИ́КИЙ (який значно перевищує звичайний, властивий даним предметам розмір, обсяг), ЧИМА́ЛИ́Й, НЕМАЛИ́Й, ПОБІ́ЛЬШЕНИЙ рідше, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВЕЛЕТЕ́НСЬКИЙ підсил., ГІГА́НТСЬКИЙ підсил., КОЛОСА́ЛЬНИЙ підсил., ГРАНДІО́ЗНИЙ підсил., МОГУ́ТНІЙ підсил. Словник синонімів української мови
  7. велетенський — Велете́нський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. велетенський — Велетенський, -а, -е Исполинскій, гигантскій. Уман. І. 68. Словник української мови Грінченка