вертикальний

вертика́льний

[веиртиекал'нией]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вертикальний — ВЕРТИКА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Який має напрям вертикалі (у 1 знач.), перпендикулярний стосовно горизонту; прямовисний; протилежне горизонтальний. Словник української мови у 20 томах
  2. вертикальний — ВЕРТИКА́ЛЬНИЙ (спрямований по вертикалі), ПРЯМОВИ́СНИЙ, ПРЯМИ́Й, СТОРЧОВИ́Й, ПРОСТОПА́ДНИЙ заст. Майбутнє належить літакам вертикального зльоту (з журналу); З обох боків ущелини зводилися прямовисні стіни білого й сірого каміння (В. Кучер); Стежечка.. Словник синонімів української мови
  3. вертикальний — Вертика́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. вертикальний — вертика́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  5. вертикальний — ВЕРТИКА́ЛЬНИЙ, а, е. Який має напрям вертикалі; прямовисний; протилежне горизонтальний. Далі здіймалися перші шпилі гір, а між ними десь і будиночок — сторожка коло контрольної вертикальної штольні (Ле, Міжгір’я, 1953, 279)... Словник української мови в 11 томах
  6. вертикальний — (спрямований по вертикалі) прямовисний, прямий, сторчовий, простопадний. Словник синонімів Полюги
  7. вертикальний — Прямовисний, простовисний, СТОРЧОВИЙ; пр. -КАЛЬНО, свічкою, навсторч і п. ф. Словник синонімів Караванського
  8. вертикальний — вертика́льний (лат. verticalis) напрямлений по вертикалі; ¤ в. круг – астрономічний інструмент для вимірювання висот світил; ¤ в-і кути – два кути, в яких вершина спільна, а сторони одного є продовженням сторін другого. Словник іншомовних слів Мельничука
  9. вертикальний — -а, -е. 1》 Який має напрям вертикалі; прямовисний; прот. горизонтальний. 2》 перен. Який охоплює підприємства, установи, органи, організації, особи від нижчих до вищих або навпаки. Великий тлумачний словник сучасної мови