1. Орфоепічний словник української мови

вечеря

вече́ря

[веичер'а]

-р'і, ор. -реийу, р. мн. -ер

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вечеря — вече́ря іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вечеря — -і, ж. 1》 Споживання їжі ввечері. 2》 Страва, приготована для споживання ввечері. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вечеря — ВЕЧЕ́РЯ, і, ж. 1. Споживання їжі ввечері. По вечері Андрій присувався до печі і виймав люльку (М. Коцюбинський); З їдальні покликали до вечері. Обоє господарів зосереджено й заклопотано порядкували, розміщаючи гостей за столом (М. Словник української мови у 20 томах
  4. вечеря — Вечеря з обідом. Бідні люди їдять тільки два рази денно, себто, обіду не їдять. Вечеря коротка, але за те ніч довга. Жартують з такого, що не хоче вечеряти. За одним присідом вечеря з обідом. Про бідних, які мусять їсти дуже рідко. Приповідки або українсько-народня філософія
  5. вечеря — ВЕЧЕ́РЯ (страва, приготована для споживання ввечері), ВЕЧОРИ́НА діал. У хаті Мотря.. вечерю варить (Панас Мирний); Да спасибі, сину, за сю вечорину (Словник Б. Грінченка). Словник синонімів української мови
  6. вечеря — Вече́ря, -рі, -рею; -че́рі, вече́р, -рям Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. вечеря — ВЕЧЕ́РЯ, і, ж. 1. Споживання їжі ввечері. По вечері Андрій присувався до печі і виймав люльку (Коцюб., II, 1955, 39); За дружньою вечерею зібралися колгоспники (Шиян, Переможці, 1950, 208). 2. Страва, приготована для споживання ввечері. Словник української мови в 11 томах