вийти

ви́йти

ийтие]

-йду, -йдеиш; мин. -йшоў, -йшла; нак. -йдие, -йд'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вийти — див. одружуватися Словник синонімів Вусика
  2. вийти — Вийшов сухим із води Юхим. Про проворного чоловіка, який викрутився з біди, не зазнавши ніякої шкоди для себе. Вийшов, як Заблоцький на милі. Іронія, як хто понесе велику страту. Приповідки або українсько-народня філософія
  3. вийти — ви́йти виграти, отримати зиск, прибуток (ст) ◊ ви́йти на сторону → сторона ◊ ви́йти як Забло́цький на ми́лі → мило ◊ на світ ви́йти → світ ви́йти II: ◊ ви́йти з Кульпа́ркова → Кульпарків Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. вийти — ви́йти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  5. вийти — бу́дуть (ви́йдуть) лю́ди з кого. Хтось виросте порядним, гідним і т. ін., досягне певного становища в суспільстві. З нього вже не будуть люди (Укр.. присл..); — Може, з нас щось вийде, може, з нас люди будуть, давайте учитись (С. Фразеологічний словник української мови
  6. вийти — Увійти Словник застарілих та маловживаних слів
  7. вийти — ВИБИВА́ТИСЯ в кого, на кого-що (докладаючи зусиль, домагатися певного суспільного становища), ВИСУВА́ТИСЯ, ВИХО́ДИТИ, ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОСУВА́ТИСЯ (досягати успіхів у чому-небудь). — Док.: ви́битися, ви́сунутися, ви́йти, проби́тися, просу́нутися. Словник синонімів української мови
  8. вийти — Ви́йти, ви́йду, -деш; ви́йшов, ви́йшла Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. вийти — ВИ́ЙТИ див. вихо́дити. Словник української мови в 11 томах
  10. вийти — ВИ́ЙТИ див. вихо́дити. Словник української мови у 20 томах
  11. вийти — Ви́йти, вихо́дити. Виграти, одержати зиск, користь з якоїсь справи. Зібравши все докупи, показує ся ясно, що у нас нерівною міркою мірять, що у нас все на тих людий кричать, котрі щось роблять, а дійстні нероби, лизуни, кариєровичі і т. Українська літературна мова на Буковині
  12. вийти — див. виходити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  13. вийти — Ви́йти см. виходити. Словник української мови Грінченка