1. Орфоепічний словник української мови

вирішальний

виріша́льний

[виер'ішал'нией]

м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирішальний — (який приводить до завершення) остаточний, останній, рішучий. Словник синонімів Полюги
  2. вирішальний — ВИРІШАЛЬНИЙ – РІШУЧИЙ Вирішальний. Найважливіший, основний; від якого залежить остаточне вирішення: вирішальний бій, вирішальна хвилина, вирішальний голос. Рішучий. Літературне слововживання
  3. вирішальний — -а, -е. Найважливіший, головний, який має основне значення. || Який визначає дальший хід чого-небудь. || Від якого залежить остаточне вирішення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вирішальний — Визначальний, розв'язальний, схвальний Словник чужослів Павло Штепа
  5. вирішальний — ВИРІША́ЛЬНИЙ, а, е. Найважливіший, головний, який має основне значення. Роман уперше за п'ятдесят років життя до кінця зрозумів, що в перемозі сьогодні заховане життя, весь його вирішальний зміст (О. Словник української мови у 20 томах
  6. Вирішальний — Виріша́льний іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  7. вирішальний — ВАЖЛИ́ВИЙ (який має особливе значення, заслуговує особливої уваги), ВЕЛИ́КИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИЗНАЧНИ́Й, ПОВА́ЖНИЙ, ВАГО́МИЙ, ВАГОВИ́ТИЙ рідше, НЕМАЛОВА́ЖНИЙ, ЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕЗВИЧА́ЙНИЙ підсил., СЕРЙО́ЗНИЙ, ВА́ЖНИЙ розм. Словник синонімів української мови
  8. вирішальний — ВИРІША́ЛЬНИЙ, а, е. Найважливіший, головний, який має основне значення. Роман уперше за п’ятдесят років життя до кінця зрозумів, що в перемозі сьогодні заховане життя, весь його вирішальний зміст (Довж. Словник української мови в 11 томах