вирішальний

ВАЖЛИ́ВИЙ (який має особливе значення, заслуговує особливої уваги), ВЕЛИ́КИЙ, ВЕЛИЧЕ́ЗНИЙ підсил., ВИЗНАЧНИ́Й, ПОВА́ЖНИЙ, ВАГО́МИЙ, ВАГОВИ́ТИЙ рідше, НЕМАЛОВА́ЖНИЙ, ЗНАЧУ́ЩИЙ, НЕЗВИЧА́ЙНИЙ підсил., СЕРЙО́ЗНИЙ, ВА́ЖНИЙ розм.; ВИРІША́ЛЬНИЙ, ЦІ́ННИЙ, НЕОЦІНЕ́ННИЙ підсил., ДОРОГОЦІ́ННИЙ підсил., КАРДИНА́ЛЬНИЙ підсил. книжн., НЕОЦІ́ННИЙ підсил. рідше, ДОРОГИ́Й рідко (який має основне значення, визначає дальший хід чогось, допомагає в чомусь); ГРАНДІО́ЗНИЙ, ІСТОРИ́ЧНИЙ, ЕПОХА́ЛЬНИЙ книжн. (який має велике значення для цілої епохи, тривалого часу); ЗНАЧНИ́Й, ЗНАЧЛИ́ВИЙ рідше, ПОМІ́ТНИЙ, НЕАБИ́ЯКИЙ, НЕМАЛИ́Й (досить важливий). Дуже важливі події сталися в світі (О. Довженко); Ішли партизани ярами, борами, На діло велике ішли (П. Воронько); Визначні події в житті народу.. неодмінно відбиваються в народній творчості (М. Рильський); Я сидів і дивився на воду І про речі поважні гадав (В. Самійленко); Місткі слова знаходить поет для розкриття ваговитої думки (з газети); Немаловажна справа; Найсвятіший обов'язок молодого літератора — створювати такі художні полотна, які були б суспільно значущими (В. Козаченко); Йому треба було одвезти в одно місто доручення в одній серйозній справі (М. Коцюбинський); Справа була вельми важна (Б. Грінченко); Друге, що в моєму дитинстві було вирішальним для характеру моєї творчості, це любов до природи, правильне відчуття краси природи (О. Довженко); Крутизна траєкторії мін у горах виявилась особливо цінною (О. Гончар); Я гаряче потиснув руку Марії Кіндратівні, мовчазливо дякуючи старій за неоціненне повідомлення (Ю. Збанацький); Гинули одні, А інші виривалися із виру, Приносячи дорогоцінні вісті (М. Рильський); Мистецтво й доба, художник і час — ці питання завжди були для письменників і митців кардинальними й животрепетними (О. Левада); Грандіозні успіхи в галузі космонавтики; Ніхто ще не знав про історичну нараду, в якій він за одним столом з народними полководцями щойно брав участь (О. Гончар); Епохальний твір мистецтва; Значна подія; Помітним досягненням нашої літератури останніх років став роман у віршах Ліни Костенко "Маруся Чурай" (з журналу). — Пор. знаме́нний.

ВИРІША́ЛЬНИЙ (який приводить до завершення, до закінчення чого-небудь), ГЕНЕРА́ЛЬНИЙ, ОСТАТО́ЧНИЙ, ОСТА́ННІЙ, РІШУ́ЧИЙ. Полки готувались до вирішального штурму (О. Гончар); Був концерт... не концерт, а генеральна репетиція (І. Нечуй-Левицький); Там починався остаточний і вирішальний бій (Ю. Яновський); Останній наступ я веду на римські легіони (В. Сосюра); Нарешті він раз зважився на рішучий крок (І. Франко).

ВИРІША́ЛЬНИЙ (від якого залежить остаточне вирішення), ВИРІШНИ́Й. Сварити їх поміж собою Косінському ще не було на руку в такий вирішальний час (І. Ле); (Журейко:) Згодиться (муляр) ще йому. І не в одну хвилину вирішну (І. Кочерга).

ГОЛОВНИ́Й (який має найбільше значення), НАЙГОЛОВНІ́ШИЙ підсил., НАЙВАЖЛИВІ́ШИЙ підсил., ОСНОВНИ́Й, ЧІ́ЛЬНИЙ, ПРОВІДНИ́Й, ПЕ́РШИЙ, НАЙПЕ́РШИЙ підсил., ЩОНАЙПЕ́РШИЙ підсил., ПЕРШОРЯ́ДНИЙ, ЦЕНТРА́ЛЬНИЙ, ФУНДАМЕНТА́ЛЬНИЙ, ГЕНЕРА́ЛЬНИЙ, МАГІСТРА́ЛЬНИЙ, СТРИЖНЕ́ВИЙ (СТРИЖНЬОВИ́Й рідше), КАРДИНА́ЛЬНИЙ, КЛЮЧОВИ́Й, СТАНОВИ́Й рідше, ПЕРЕ́ДНІЙ рідше; ВИЗНАЧА́ЛЬНИЙ, ВИРІША́ЛЬНИЙ, ВИРІШНИ́Й рідше (від якого все залежить); КОНСТИТУТИ́ВНИЙ (який становить основу чого-небудь); ОСНОВОПОЛО́ЖНИЙ (який дає основу чому-небудь). Головною темою їхніх розмов була перемога (О. Гончар); І ще одна, може найголовніша, причина потягнула Марусяка до Ясенова: там жила Олена Срібнарчучка (Г. Хоткевич); Вітя найважливішим у житті вважав обережність (В. Козаченко); Основна.. риса українського історичного епосу — це патріотизм (М. Рильський); Ще в гімназії він з власної охоти навчився кількох європейських язиків (мов), прочитав у кождім із них чільні твори літератури (І. Франко); Одна з істотних ознак, власне найістотніша ознака моди — скороминущість, а одна з провідних, вирішальних ознак мистецтва — довготривалість (М. Рильський); Перша честь козака є шанувати товариство (О. Довженко); Добробут народний та воля — то наша найперша засада (П. Грабовський); Питання оволодіння майстерністю і, зокрема, робота над образом має для молодих поетів першорядне значення (А. Малишко); Центральна тема більшості творів шістдесятих років — учений і народ, наука і суспільство (М. Логвиненко); Одним із фундаментальних напрямів сучасної науки є фізика атомного ядра (з журналу); Генеральний принцип; Патріотична тема — одна із магістральних тем нашої літератури (з газети); Стрижневе завдання; Мистецтво і доба, художник і час — ці питання завжди були для письменників і митців кардинальними (О. Левада); Питання ядерного роззброєння — ключова проблема сучасності (з газети); Питання про впливи на письменника інших письменників у наших критиків займає чогось переднє місце (С. Васильченко); Визначальною рисою розвитку .. літератури й мистецтва завжди була і є передусім її суспільна актуальність (О. Левада); Як це трапилось, що .. він не подумав про вирішальну роль контрольної лабораторії в проведенні цього експерименту? (Ю. Шовкопляс); Всяке насильство приват-доцент Можар вважає злочином перед основоположними постулатами загальнолюдського гуманізму, на яких він вихований (Ю. Щербак). — Пор. 1. важли́вий, суттє́вий.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирішальний — (який приводить до завершення) остаточний, останній, рішучий. Словник синонімів Полюги
  2. вирішальний — ВИРІШАЛЬНИЙ – РІШУЧИЙ Вирішальний. Найважливіший, основний; від якого залежить остаточне вирішення: вирішальний бій, вирішальна хвилина, вирішальний голос. Рішучий. Літературне слововживання
  3. вирішальний — [виер'ішал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. вирішальний — -а, -е. Найважливіший, головний, який має основне значення. || Який визначає дальший хід чого-небудь. || Від якого залежить остаточне вирішення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вирішальний — Визначальний, розв'язальний, схвальний Словник чужослів Павло Штепа
  6. вирішальний — ВИРІША́ЛЬНИЙ, а, е. Найважливіший, головний, який має основне значення. Роман уперше за п'ятдесят років життя до кінця зрозумів, що в перемозі сьогодні заховане життя, весь його вирішальний зміст (О. Словник української мови у 20 томах
  7. Вирішальний — Виріша́льний іменник чоловічого роду, істота населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
  8. вирішальний — ВИРІША́ЛЬНИЙ, а, е. Найважливіший, головний, який має основне значення. Роман уперше за п’ятдесят років життя до кінця зрозумів, що в перемозі сьогодні заховане життя, весь його вирішальний зміст (Довж. Словник української мови в 11 томах