1. Словник синонімів української мови

вирікатися

ЗРІКА́ТИСЯ чого (відступати від кого-, чого-небудь близького, рідного і т. ін.), ВІДРІКА́ТИСЯ, ВІДМОВЛЯ́ТИСЯ від чого, ЗВЕРГА́ТИСЯ діал., ВИРІКА́ТИСЯ заст. — Док.: зректи́ся, відректи́ся, відмо́витися, зве́ргнутися, зве́ргтися, ви́ректися. Я із легенди виріс. Я гуцул. Мене топтали принци і жовніри, Та не зрікався я свого народу й віри, Стояв несхитно (Л. Забашта); Люди, що відрікаються від своєї батьківщини, відрікаються тим самим і від свого сумління (Я. Галан); Я ж бо тебе не звержуся, руський мій сардаче! (Ю. Федькович); — Посмотри лишень на чужих людей! Які у них сини: і пияки, і забіяки, а вони їх прецінь не вирікаються! (І. Франко). — Пор. 2. відступа́ти, 1. зра́джувати.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вирікатися — виріка́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. вирікатися — Відмовлятися, зрікатися, відпиратися, відкасуватися, відмагатися, відмахуватися <�відхрещуватися> руками й ногами; (кого) сахатися, цуратися. Словник синонімів Караванського
  3. вирікатися — -аюся, -аєшся, недок., виректися, -ечуся, -ечешся, док., заст. 1》 діал. Відмовлятися, зрікатися. 2》 тільки недок. Пас. до вирікати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вирікатися — ВИРІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́РЕКТИСЯ, ечуся, ечешся, док., заст. 1. діал. Відмовлятися, зрікатися. Міллер .. приневолює своїх молодих помічників вирікатися або щонайменше мовчати про свої переконання (О. Словник української мови у 20 томах
  5. вирікатися — ВИРІКА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ВИ́РЕКТИСЯ, ечуся, ечешся, док., заст. 1. діал. Відмовлятися, зрікатися. [Чирняк:] Я його [сина] вирікся, він собі пішов у світ і нехай робить, що хоче (Фр., ІХ, 1952, 369). 2. тільки недок. Пас. до виріка́ти. Словник української мови в 11 томах