виставити

ви́ставити

иставиетие]

-аўл'у, -виеш, -аўл'ат'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. виставити — (-влю, -виш) док.; мол., жрм. Пригостити компанію спиртним. ПСУМС, 14. Словник жарґонної лексики української мови
  2. виставити — (що?), -яю, -яєш, недок., виставити, -лю, -виш, док. Накривати стіл з якоїсь нагоди. Франко виставив у ресторані стіл з печеними курми і випивкою (Ю. Винничук). Мішка виставляє за права. Словник сучасного українського сленгу
  3. виставити — ви́ставити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  4. виставити — виставля́ти / ви́ставити на пу́бліку перед ким. Ганьбити, соромити кого-небудь. — Чим я провинився, кого забив або запалив, щоби мене перед цілою громадою виставляли на публіку? (І. Франко). роби́ти пу́бліку з кого, діал. Фразеологічний словник української мови
  5. виставити — див. виставляти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. виставити — виставити вул. утекти, зникнути (ст)|| = бальон зробити Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. виставити — ВИ́СТАВИТИ див. виставля́ти. Словник української мови у 20 томах
  8. виставити — ВИВО́ДИТИ (допомагати або примушувати йти з собою звідки-небудь, за межі чогось), ВИПРОВА́ДЖУВАТИ, ВИПРОВОДЖА́ТИ, ВИСТАВЛЯ́ТИ (проганяти). — Док.: ви́вести, ви́провадити, ви́проводити, ви́ставити. Султанські турки і татари Ясир виводили з села (М. Словник синонімів української мови
  9. виставити — ВИ́СТАВИТИ див. виставля́ти. Словник української мови в 11 томах
  10. виставити — Ви́ставити, -ся см. виставляти, -ся. Словник української мови Грінченка