1. Орфоепічний словник української мови

вишивати

вишива́ти

[виешиеватие]

-айу, -айеиш

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вишивати — вишива́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вишивати — -аю, -аєш, недок., вишити, -шию, -шиєш, док. 1》 перех. і неперех. Нашивати на тканину або шкіру візерунки нитками, бісером і т. ін. 2》 тільки док., перех. Витратити всю нитку, нитки на вишивання або шиття. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вишивати — (золотом) гаптувати, погаптувати, вигаптовувати, вигаптувати, повигаптовувати, згаптовувати, згаптуввати, позгаптовувати, нагаптувати, понагаптовувати Словник чужослів Павло Штепа
  4. вишивати — ВИШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ШИТИ, шию, шиєш, док. 1. що і без прям. дод. Робити на тканині або шкірі візерунки нитками, бісером і т. ін. Хто йде – не мине, То кивне, то моргне. А я шовком вишиваю, В кватирочку виглядаю (Т. Словник української мови у 20 томах
  5. вишивати — Аю, -аєш, недок. Манірно, з вихилясами йти (особливо щодо дівчат). Як ти був маленьким, батько хіпував, у подертих джинсах містом вишивав (Л. Дереш). За хвилю вона вже лежала на столі і гірко ридала, а курдупель вишивав на другому кінці зали (Ю. Винничук). Глянь, як вишиває! Словник сучасного українського сленгу
  6. вишивати — (-аю, -аєш) недок. 1. мол., жрм; жарт.-ірон. Прогулюватися, привертаючи до себе увагу. БСРЖ, 117; ПСУМС, 14; ЯБМ, 1, 212. 2. крим. Ходити назад-вперед у закритому приміщенні. <...> одна голь нещадима вишиває в трусах <...> (Є. Словник жарґонної лексики української мови
  7. вишивати — I гаптувати, мережати, мережити II див. іти; ходити; шити Словник синонімів Вусика
  8. вишивати — ВИШИВА́ТИ (нашивати на тканину або шкіру візерунки нитками, бісером і т. ін.), ГАПТУВА́ТИ, ВИГАПТО́ВУВАТИ, РОЗШИВА́ТИ, ШИ́ТИ, МЕРЕ́ЖАТИ, МЕРЕ́ЖИТИ, ВИМЕРЕ́ЖУВАТИ, ЗМЕРЕ́ЖУВАТИ (робити ажурну вишивку). — Док. Словник синонімів української мови
  9. вишивати — Вишива́ти, -ва́ю, -ва́єш; ви́шити, ви́шию, -шиєш; ви́ший, -шийте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. вишивати — ВИШИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ВИ́ШИТИ, шию, шиєш, док. 1 перех. і неперех. Нашивати на тканину або шкіру візерунки нитками, бісером і т. ін. Хто йде — не мине, То кивне, то моргне. А я шовком вишиваю, В кватирочку виглядаю (Шевч. Словник української мови в 11 томах
  11. вишивати — Вишива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. вишити, -шию, -єш, гл. 1) Вышивать. Не жаль мені хустиночки, що я вишивала. Мет. 18. 2) Истрачивать, истратить на шитье. Ниточку шовку вишила. Грин. III. 485. Словник української мови Грінченка