1. Орфоепічний словник української мови

влучити

влу́чити

[ўлучиетие]

= улучити

-чу, -чиеш; нак. -уч, -учтеи

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. влучити — (потрапляти в ціль) вцілити, поцілити, попасти, діал. трафити. Словник синонімів Полюги
  2. влучити — влу́чити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. влучити — див. влучати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. влучити — ВЛУ́ЧИТИ див. влуча́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. влучити — влуча́ти (би́ти) / влучи́ти в (са́му) то́чку (в (са́ме) о́ко). Говорити, висловлювати і т. ін. те, що потрібне, доречне, своєчасне, відповідає конкретній ситуації. Артилеристи бачили цю людину вперше. Спочатку висміювали її дикий вигляд.. Фразеологічний словник української мови
  6. влучити — ВЛУ́ЧИТИ (УЛУ́ЧИТИ) (про людину — кидаючи щось або стріляючи, потрапляти в ціль; про стрілу, кулю і т. ін. — досягати цілі), ВЦІ́ЛИТИ (УЦІ́ЛИТИ), ПОЦІ́ЛИТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ), ПОТРА́ПИТИ, ПОПА́СТИ, ЛУ́ЧИТИ розм., ВГАТИ́ТИ (УГАТИ́ТИ) розм. Словник синонімів української мови
  7. влучити — ВЛУ́ЧИТИ див. влуча́ти. Словник української мови в 11 томах