1. Орфоепічний словник української мови

вмерти

вме́рти

[ўмертие]

= умерти

ўмру, ўмреш, ўмреимо, ўмреите; нак. ўмри, ўмр'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вмерти — вме́рти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. вмерти — док., сконати, кінчитися, ПОМЕРТИ, переставитися, ур. відійти <�в засвіти>, упокоїтися, спочити <�навіки>, піти в лоно Авраамове <�в Йософатову долину>, перенестися у Божу вічність <�у Божі засвіти>... Словник синонімів Караванського
  3. вмерти — ВМЕ́РТИ див. умира́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. вмерти — див. вмирати Словник синонімів Вусика
  5. вмерти — вме́рти як у моги́лі в кого. Хто-небудь гарантує збереження якоїсь таємниці. — У мене вмре як в могилі,— пообіцяв бригадир (Є. Гуцало). вмира́ти (помира́ти) / вме́рти (поме́рти) зо́ смі́ху. Дуже сміятися. Фразеологічний словник української мови
  6. вмерти — УМЕ́РТИ (ВМЕ́РТИ) (про людину — перестати жити), ПОМЕ́РТИ, СКОНА́ТИ, ВІДІЙТИ́ заст., ПЕРЕСТА́ВИТИСЯ заст., ВИ́ТЯГТИСЯ розм., КІНЧИ́ТИСЯ розм., СКІНЧИ́ТИСЯ розм., СКАПУ́СТИТИСЯ розм., СКАПУ́ТИТИСЯ розм., ДІЙТИ́ розм., ОДУБІ́ТИ зневажл., ОДУБИ́ТИСЯ зневажл. Словник синонімів української мови