вмерти
док., сконати, кінчитися, ПОМЕРТИ, переставитися, ур. відійти <�в засвіти>, упокоїтися, спочити <�навіки>, піти в лоно Авраамове <�в Йософатову долину>, перенестися у Божу вічність <�у Божі засвіти>, о. сплющити очі навіки, зійти <�лягти> в могилу, заплющити очі, переступити на той світ, випустити <�спустити> дух, пуститися духу, віддати Богові духа <�душу>, простягнути ноги, дати <�врізати> дуба, віддати кінці, вул. опрягтися, ґиґнути, задерти <�відкинути> ноги; (в бою) |по|лягти, загинути; п! УМИРАТИ.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вмерти — вме́рти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- вмерти — [ўмертие] = умерти ўмру, ўмреш, ўмреимо, ўмреите; нак. ўмри, ўмр'іт' Орфоепічний словник української мови
- вмерти — ВМЕ́РТИ див. умира́ти. Словник української мови у 20 томах
- вмерти — див. вмирати Словник синонімів Вусика
- вмерти — вме́рти як у моги́лі в кого. Хто-небудь гарантує збереження якоїсь таємниці. — У мене вмре як в могилі,— пообіцяв бригадир (Є. Гуцало). вмира́ти (помира́ти) / вме́рти (поме́рти) зо́ смі́ху. Дуже сміятися. Фразеологічний словник української мови
- вмерти — УМЕ́РТИ (ВМЕ́РТИ) (про людину — перестати жити), ПОМЕ́РТИ, СКОНА́ТИ, ВІДІЙТИ́ заст., ПЕРЕСТА́ВИТИСЯ заст., ВИ́ТЯГТИСЯ розм., КІНЧИ́ТИСЯ розм., СКІНЧИ́ТИСЯ розм., СКАПУ́СТИТИСЯ розм., СКАПУ́ТИТИСЯ розм., ДІЙТИ́ розм., ОДУБІ́ТИ зневажл., ОДУБИ́ТИСЯ зневажл. Словник синонімів української мови