1. Орфоепічний словник української мови

вмілий

вмі́лий

[ўм'ілией]

= умілий

м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вмілий — вмі́лий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. вмілий — <�УМІЛИЙ> вправний, тренований, вишколений, практикований, р. хисткий. Словник синонімів Караванського
  3. вмілий — ВМІ́ЛИЙ див. умі́лий. Словник української мови у 20 томах
  4. вмілий — див. умілий Словник синонімів Вусика
  5. вмілий — ВПРА́ВНИЙ (який, маючи певні навички, робить добре і швидко), УМІ́ЛИЙ (ВМІ́ЛИЙ), МАЙСТЕ́РНИЙ, ЗУГА́РНИЙ розм., ПОВОРОТКИ́Й розм., ЗРУ́ЧНИЙ розм., ЛА́ДНИЙ рідше, ПОПРА́ВНИЙ рідше. Михайло був уже вправним телефоністом (В. Кучер); Малюнки й креслення.. Словник синонімів української мови
  6. вмілий — Вмі́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)