вмілий
ВПРА́ВНИЙ (який, маючи певні навички, робить добре і швидко), УМІ́ЛИЙ (ВМІ́ЛИЙ), МАЙСТЕ́РНИЙ, ЗУГА́РНИЙ розм., ПОВОРОТКИ́Й розм., ЗРУ́ЧНИЙ розм., ЛА́ДНИЙ рідше, ПОПРА́ВНИЙ рідше. Михайло був уже вправним телефоністом (В. Кучер); Малюнки й креслення.. умілою рукою пороблені (Ю. Яновський); На кожному кілку сушились ятері, чудові дебелі ятері, сплетені майстерною рукою дядька Йони (О. Донченко); (Квасолиха:) Не кожна й молодиця зугарна до смаку випекти хліб (М. Кропивницький); Я в танцях далеко не такий зручний, як в орудуванню пером (О. Маковей).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вмілий — вмі́лий прикметник Орфографічний словник української мови
- вмілий — <�УМІЛИЙ> вправний, тренований, вишколений, практикований, р. хисткий. Словник синонімів Караванського
- вмілий — [ўм'ілией] = умілий м. (на) -лому/-л'ім, мн. -л'і Орфоепічний словник української мови
- вмілий — ВМІ́ЛИЙ див. умі́лий. Словник української мови у 20 томах
- вмілий — див. умілий Словник синонімів Вусика
- вмілий — Вмі́лий, -ла, -ле Правописний словник Голоскевича (1929 р.)