вмілість

МАЙСТЕ́РНІСТЬ (досконале вміння в якійсь справі), ВПРА́ВНІСТЬ, УМІ́ННЯ (ВМІ́ННЯ), УМІ́ЛІСТЬ (ВМІ́ЛІСТЬ), МИСТЕ́ЦТВО, МАЙСТЕ́РСТВО заст. — Так, пане отамане, домна — річ серйозна. Треба багато знання, майстерності, уваги й уміння, щоб вона працювала як слід (Остап Вишня); Лакей виконував усе з винятковою вправністю. Його автоматичні, завчені рухи нагадували Сахно рухи заводної ляльки (Ю. Смолич); Були часи, коли не цінувалася кондитерська умілість — не до неї було (О. Слісаренко); Кількість приживлянь в Оксани найбільша, в найтяжчий, в найнебезпечніший рік не дає загинути чубучатам. Як мало хто, опанувала вона мистецтво приживляти, плекати їх, оберігати та вирощувати (О. Гончар); Столярське майстерство далося Пимону дуже швидко (А. Шиян).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вмілість — вмі́лість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. вмілість — ВМІ́ЛІСТЬ див. умі́лість. Словник української мови у 20 томах
  3. вмілість — див. уміння Словник синонімів Вусика
  4. вмілість — Вмі́лість, -лости, -лості, -лістю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)