вміння
МАЙСТЕ́РНІСТЬ (досконале вміння в якійсь справі), ВПРА́ВНІСТЬ, УМІ́ННЯ (ВМІ́ННЯ), УМІ́ЛІСТЬ (ВМІ́ЛІСТЬ), МИСТЕ́ЦТВО, МАЙСТЕ́РСТВО заст. — Так, пане отамане, домна — річ серйозна. Треба багато знання, майстерності, уваги й уміння, щоб вона працювала як слід (Остап Вишня); Лакей виконував усе з винятковою вправністю. Його автоматичні, завчені рухи нагадували Сахно рухи заводної ляльки (Ю. Смолич); Були часи, коли не цінувалася кондитерська умілість — не до неї було (О. Слісаренко); Кількість приживлянь в Оксани найбільша, в найтяжчий, в найнебезпечніший рік не дає загинути чубучатам. Як мало хто, опанувала вона мистецтво приживляти, плекати їх, оберігати та вирощувати (О. Гончар); Столярське майстерство далося Пимону дуже швидко (А. Шиян).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- вміння — вмі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- вміння — Здатність, досвід, майстерність, вправність, умілість, с. хист, жм. тяма; (високе) мистецтво, техніка; (тонке) спритність, зграбність. Словник синонімів Караванського
- вміння — [ўм'ін':а] = уміння -н':а Орфоепічний словник української мови
- вміння — ВМІ́ННЯ див. умі́ння. Словник української мови у 20 томах
- вміння — див. уміння Словник синонімів Вусика