вміння

Значення в інших словниках

1. вміння — вмі́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
2. вміння — Здатність, досвід, майстерність, вправність, умілість, с. хист, жм. тяма; (високе) мистецтво, техніка; (тонке) спритність, зграбність. Словник синонімів Караванського
3. вміння — [ўм'ін':а] = уміння -н':а Орфоепічний словник української мови
4. вміння — ВМІ́ННЯ див. умі́ння. Словник української мови у 20 томах
5. вміння — МАЙСТЕ́РНІСТЬ (досконале вміння в якійсь справі), ВПРА́ВНІСТЬ, УМІ́ННЯ (ВМІ́ННЯ), УМІ́ЛІСТЬ (ВМІ́ЛІСТЬ), МИСТЕ́ЦТВО, МАЙСТЕ́РСТВО заст. — Так, пане отамане, домна — річ серйозна. Словник синонімів української мови