1. Орфоепічний словник української мови

вождь

[вожд']

-д'а, ор. -дем, м. (на) -дев'і/ воужд'у, мн. воужд'і, воужд'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вождь — (той, хто керує чим-небудь) лідер, (з повагою а. ірон.) керманич, (повновладний) гегемон. Словник синонімів Полюги
  2. вождь — вождь іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. вождь — -я, ч. 1》 Проводир війська, племені. 2》 Ідейний і політичний керівник громадського руху, партії, класу; керманич. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вождь — Провідник, голова Словник чужослів Павло Штепа
  5. вождь — (лат. dux) -тема фуги, яка проводиться в експозиції у головній тональності (див. Пропоста). Словник-довідник музичних термінів
  6. вождь — ВОЖДЬ, я́, ч. 1. Проводир війська, племені. Козаки обороняються списами. Вождя тут нема. Кожний робить, що йому на гадку прийде (Б. Лепкий); Паші, беги, вожді племен виходили назустріч із багатими дарунками. Словник української мови у 20 томах
  7. вождь — див. керівник Словник синонімів Вусика
  8. вождь — ВОЖДЬ (ідейний і політичний керівник партії, класу, громадського руху), ЛІ́ДЕР, КЕРМА́НИЧ уроч., ГЕГЕМО́Н книжн. Пролетарські вожді; Особливо запеклою суперечка буває тоді, коли поет — не лише поет, а й політичний діяч, народний вождь (М. Рильський); Лідери політичних партій; Керманич країни. Словник синонімів української мови
  9. вождь — ВОЖДЬ, я́, ч. 1. Проводир війська, племені. Під час експедиції І. М. Симонов виміняв багато побутових предметів, серед яких були музичні інструменти, жезли вождів острів’ян (Видатні вітч. географи.., 1954, 65). Словник української мови в 11 томах