1. Словник української мови в 11 томах

вождь

ВОЖДЬ, я́, ч.

1. Проводир війська, племені.

Під час експедиції І. М. Симонов виміняв багато побутових предметів, серед яких були музичні інструменти, жезли вождів острів’ян (Видатні вітч. географи.., 1954, 65).

2. Ідейний і політичний керівник громадського руху, партії, класу; керманич.

Він [В. І. Ленін] стоїть з простертою рукою На майданах наших сіл і міст, Повен вогняного неспокою, Вождь, трибун, мислитель, комуніст (Рильський, І, 1956, 285);

Комуністична партія — політичний вождь народу (Ком. Укр., 12, 1965, 57).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вождь — (той, хто керує чим-небудь) лідер, (з повагою а. ірон.) керманич, (повновладний) гегемон. Словник синонімів Полюги
  2. вождь — вождь іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. вождь — [вожд'] -д'а, ор. -дем, м. (на) -дев'і/ воужд'у, мн. воужд'і, воужд'іў Орфоепічний словник української мови
  4. вождь — -я, ч. 1》 Проводир війська, племені. 2》 Ідейний і політичний керівник громадського руху, партії, класу; керманич. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. вождь — Провідник, голова Словник чужослів Павло Штепа
  6. вождь — (лат. dux) -тема фуги, яка проводиться в експозиції у головній тональності (див. Пропоста). Словник-довідник музичних термінів
  7. вождь — ВОЖДЬ, я́, ч. 1. Проводир війська, племені. Козаки обороняються списами. Вождя тут нема. Кожний робить, що йому на гадку прийде (Б. Лепкий); Паші, беги, вожді племен виходили назустріч із багатими дарунками. Словник української мови у 20 томах
  8. вождь — див. керівник Словник синонімів Вусика
  9. вождь — ВОЖДЬ (ідейний і політичний керівник партії, класу, громадського руху), ЛІ́ДЕР, КЕРМА́НИЧ уроч., ГЕГЕМО́Н книжн. Пролетарські вожді; Особливо запеклою суперечка буває тоді, коли поет — не лише поет, а й політичний діяч, народний вождь (М. Рильський); Лідери політичних партій; Керманич країни. Словник синонімів української мови