вставити

Значення в інших словниках

1. вставити — вста́вити 1 дієслово доконаного виду вкласти, вмістити щось у середину чого-небудь вста́вити 2 дієслово доконаного виду поставити щось на чомусь Орфографічний словник української мови
2. вставити — I див. вставляти I. II див. уставити I. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вставити — ВСТА́ВИТИ¹ див. вставля́ти¹. ВСТА́ВИТИ² див. уставля́ти¹. Словник української мови у 20 томах
4. вставити — (кому?), -яю, -я'єш, недок., вставити, -лю, -виш, док. Лаяти когось. Мені так вставили за вчорашній прогул... ◇ Вставити пістон. Словник сучасного українського сленгу
5. вставити — (-влю, -виш) док., кому. 1. жрм; згруб. Здійснити статевий акт з кимсь. Блядун повинен уміти зірвати тьолку, завести Ті, загрузити по повній програмі, вставити, виграти, коротше — класно провести час (Синопсис станіславський необов'язковий). БСРЖ, 111. Словник жарґонної лексики української мови
6. вставити — вста́вити сло́во. При нагоді доречно сказати або додати щось у розмові. Вони з таким запалом доводять своє, що і вставити слово ніяк (З усн. мови). вставля́ти / вста́вити кле́пку (кле́пки) кому, зневажл. Повчати, наставляти на розум кого-небудь. Фразеологічний словник української мови
7. вставити — ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) (вносити в твір, використовувати в творі), ВКЛЮЧА́ТИ, ВСТАВЛЯ́ТИ (УСТАВЛЯ́ТИ). — Док.: ввести́ (увести́), включи́ти, вста́вити (уста́вити). Словник синонімів української мови
8. вставити — ВСТА́ВИТИ¹ див. вставля́ти¹. ВСТА́ВИТИ² див. уста́вити¹. Словник української мови в 11 томах