1. Словник сучасного українського сленгу

вставити

(кому?), -яю, -я'єш, недок., вставити, -лю, -виш, док. Лаяти когось. Мені так вставили за вчорашній прогул...

◇

Вставити пістон.

∗∗∗

Яю, -яєш, недок., вставити, -лю, -виш, док., вульг. Здійснити статевий акт. Встав їй так, щоб і дихнути не сміла.

◇

Вставити патрон (пістон). Ну, давай, засади! Встав пістон! Вали її, дуй! (Ю. Винничук).

∗∗∗

Яє, недок., вставити, -ить, док.

1. (кому?) Сильно діяти (про стимулятор — алкоголь або наркотичну речовину, що викликає відповідну реакцію). А гарно мені вчора вставило після третьої!!. (кого?) Давати сильну насолоду, подобатись, впливати. Тобі взагалі треба б з двома мужиками спробувати, знаєш, як би це тебе вставило! (О. Забужко). Із почутого мене найбільше вставляє «КОЖНЕ ТІЛО» (Інтернет). Найбільше вставляло його намагання роз-мовляти українською, від чого ми від сміху мало не впісювались (А. Дністровий).

3. Говорити.

◇

Вставляти п'ять копійок — висловлювати свою думку (іноді — недоречно). «Ми її недостойні», — вставила тоді свої п'ять копійок Мишка (А. Дністровий).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вставити — вста́вити 1 дієслово доконаного виду вкласти, вмістити щось у середину чого-небудь вста́вити 2 дієслово доконаного виду поставити щось на чомусь Орфографічний словник української мови
  2. вставити — [ўставиетие] = уставити -аўл'у, -виеш, -аўл'ат'; нак. -аў, -аўтеи Орфоепічний словник української мови
  3. вставити — I див. вставляти I. II див. уставити I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. вставити — ВСТА́ВИТИ¹ див. вставля́ти¹. ВСТА́ВИТИ² див. уставля́ти¹. Словник української мови у 20 томах
  5. вставити — (-влю, -виш) док., кому. 1. жрм; згруб. Здійснити статевий акт з кимсь. Блядун повинен уміти зірвати тьолку, завести Ті, загрузити по повній програмі, вставити, виграти, коротше — класно провести час (Синопсис станіславський необов'язковий). БСРЖ, 111. Словник жарґонної лексики української мови
  6. вставити — вста́вити сло́во. При нагоді доречно сказати або додати щось у розмові. Вони з таким запалом доводять своє, що і вставити слово ніяк (З усн. мови). вставля́ти / вста́вити кле́пку (кле́пки) кому, зневажл. Повчати, наставляти на розум кого-небудь. Фразеологічний словник української мови
  7. вставити — ВВО́ДИТИ (УВО́ДИТИ) (вносити в твір, використовувати в творі), ВКЛЮЧА́ТИ, ВСТАВЛЯ́ТИ (УСТАВЛЯ́ТИ). — Док.: ввести́ (увести́), включи́ти, вста́вити (уста́вити). Словник синонімів української мови
  8. вставити — ВСТА́ВИТИ¹ див. вставля́ти¹. ВСТА́ВИТИ² див. уста́вити¹. Словник української мови в 11 томах