втілення

вті́лення

[ўт'ілеин':а]

= утілення

-н':а

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. втілення — див. УОСОБЛЕННЯ; пор. ВТІЛЮВАТИ. Словник синонімів Караванського
  2. втілення — вті́лення іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  3. втілення — ВТІ́ЛЕННЯ (УТІ́ЛЕННЯ), я, с. Дія і стан за знач. вті́лити. Як саме втілення життєлюбства і пластики, пругкими живими дугами вигинаючись, вискакують [дельфіни] із води (О. Гончар); – Ви мене чуєте? – Жигун зараз був утіленням вселенської турботи (А. Словник української мови у 20 томах
  4. втілення — (утілення), -я, с. Дія і стан за знач. втілити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. втілення — ВТІ́ЛЕННЯ (УТІ́ЛЕННЯ), я, с. Дія і стан за знач. вті́лити. Партія — втілення зв’язку передового загону робітничого класу з мільйонними масами робітничого класу (Біогр. Словник української мови в 11 томах
  6. втілення — Згідно з християнською теологію прийняття людського образу Сином Божим (друга особа Св. Трійці); в момент зачаття Ісуса від Духа Св. в Діві Марії божественна природа Сина Божого і людська природа Ісуса з'єдналися в одній особі Боголюдини, яка є водночас істинним Богом та істинною людиною. Універсальний словник-енциклопедія
  7. втілення — Вті́лення, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)