віддаль

Значення в інших словниках

1. віддаль — ві́ддаль іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. віддаль — Відстань, віддалина, віддалення, дистанція, р. відлеглість, (засягу) радіюс; (лету кулі) сов. дальність; П. віддаленість. Словник синонімів Караванського
3. віддаль — -і, ж. 1》 Простір, який відділяє один предмет (місце і т. ін.) від іншого; відстань. 2》 перен. Різниця між ким-небудь у чомусь. 3》 перен., рідко. Відтинок часу. 4》 у знач. присл., рідко. Те саме, що віддалік 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
4. віддаль — ВІ́ДДАЛЬ, і, ж. 1. Простір, який відділяє один об'єкт (предмет, місце і т. ін.) від іншого; відстань. Віддаль між вовками і оленем, що спочатку була чимала, почала зменшуватись (М. Словник української мови у 20 томах
5. віддаль — див. далечінь Словник синонімів Вусика
6. віддаль — ВІДДАЛІ́К (на значній відстані), ВІДДАЛЯ́, ВІДДАЛЕКИ́, ПОО́ДАЛЬ, ВІДДАЛІ́ рідше, ПООДАЛІ́К рідше, ВІ́ДДАЛЬ рідше, ПО́ДАЛЬ розм., О́ДАЛЬ діал. Низенькі, напівзасипані снігом хатки стояли віддалік одна від одної (М. Словник синонімів української мови
7. віддаль — Ві́ддаль, присл. ві́ддаль, -лі, -лі, -ллю; -далі, -лей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. віддаль — ВІ́ДДАЛЬ, і, ж. 1. Простір, який відділяє один предмет (місце і т. ін.) від іншого; відстань. Віддаль між вовками і оленем, що спочатку була чимала, почала зменшуватись (Трубл., II, 1955, 52); У людей величина кроків неоднакова. Словник української мови в 11 томах
9. віддаль — Віддаль нар. Издали. Відьми так не вдариш, а треба кинуть на-оддаль, то попадеш. Грин. І. 66. Словник української мови Грінченка