1. Орфоепічний словник української мови

віднайти

віднайти́

[в'іднайти]

-айду, -айдеиш; мин. -йшоў, -йшла; нак. -йди, -йд'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. віднайти — віднайти́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. віднайти — див. віднаходити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. віднайти — ВІДНАЙТИ́ див. віднахо́дити. Словник української мови у 20 томах
  4. віднайти — ви́вести (знайти́) кінці́. З’ясувати що-небудь, дошукатися істини. Наш засідатель Марко Побийніч не виведе кінців... (Г. Квітка-Основ’яненко); (Оксана:) Артем зміг би кінці знайти (О. Корнійчук). віднайти́ кіне́ць. Фразеологічний словник української мови
  5. віднайти — ЗНАЙТИ́ (шукаючи, виявити), НАЙТИ́, ВІДНАЙТИ́, РОЗШУКА́ТИ, ВІДШУКА́ТИ, ВИ́ШУКАТИ, ДОБУ́ТИ, ВІДКОПА́ТИ розм., РОЗКОПА́ТИ розм., ВИ́КОПАТИ розм., ВИ́НИШПОРИТИ розм., ВИ́СКІПАТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. віднайти — ВІДНАЙТИ́ див. віднахо́дити. Словник української мови в 11 томах
  7. віднайти — Віднайти, -ся см. віднаходити, -ся. Словник української мови Грінченка