відокремлений

Значення в інших словниках

1. відокремлений — (який відбувається окремо) окремий, розрізнений, роздільний, розм. відрубний, книжн. ізольований. Словник синонімів Полюги
2. відокремлений — відокре́млений дієприкметник Орфографічний словник української мови
3. відокремлений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до відокремити 1), 2), 4). 2》 у знач. прикм.Який міститься, перебуває окремо від кого-, чого-небудь. 3》 у знач. прикм., грам. Який вирізняється своїм змістом та інтонацією. Відокремлені члени речення. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. відокремлений — ВІДОКРЕ́МЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до відокре́мити 1, 2, 4. Лише на пішоході, відокремленому від шосе глибокою канавою, рухалася ця колона (І. Словник української мови у 20 томах
5. відокремлений — ВІДОКРЕ́МЛЕНИЙ (який діє, відбувається окремо від кого-, чого-небудь), ОКРЕ́МИЙ, ІЗОЛЬО́ВАНИЙ, РОЗРІ́ЗНЕНИЙ, РОЗДІ́ЛЬНИЙ, ВІДРУ́БНИЙ. Словник синонімів української мови
6. відокремлений — Відокре́млений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. відокремлений — ВІДОКРЕ́МЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до відокре́мити 1, 2, 4. Кут меншої кімнати, відокремлений перегородкою з дикту й матового скла, мав правити завідувачеві лабораторій за кабінет (Шовк. Словник української мови в 11 томах