відпустка

Значення в інших словниках

1. відпустка — відпу́стка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
2. відпустка — Відпу́стка. Відпустка, тривала перерва в роботі для відпочинку. Майже всі члени виділу були на відпустці, все ж таки старанєм товариством відбуло ся до 20 популярних відчитів (Б., 1907, 65, 3) // порівн. пол. być па urlopie — бути на відпустці; див. іще урльоп. Українська літературна мова на Буковині
3. відпустка — Відпуск; (учнів) вакації, канікули. Словник синонімів Караванського
4. відпустка — -и, ж. Звільнення на певний час від роботи, навчання для відпочинку і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. відпустка — ВІДПУ́СТКА, и, ж. Звільнення на певний час від роботи, навчання для відпочинку, оздоровлення і т. ін. Виїду до Криворівні і пробуду там до кінця своєї відпустки (М. Словник української мови у 20 томах
6. відпустка — ВІДПУ́СТКА (передбачений законодавством вільний час для відпочинку від роботи, служби і т. ін.), ВІ́ДПУСК розм., УРЛЬО́П діал., заст. Я маю відпустку на пару тижнів до родини — у Вільно (О. Словник синонімів української мови
7. відпустка — Відпу́стка, -тки, -тці; -пу́стки, -пу́сток Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. відпустка — ВІДПУ́СТКА, и, ж. Звільнення на певний час від роботи, навчання для відпочинку і т. ін. Виїду до Криворівні і пробуду там до кінця своєї відпустки (Коцюб., III, І 956, 360); Якось я приїхав додому у відпустку (Ткач, Моряки, 1948, 31). Словник української мови в 11 томах