відступ

ві́дступ

[в’ідзступ]

-пу, м. (на) -п'і, мн. -пие, -п'іў

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. відступ — ВІ́ДСТУП, у, ч. 1. Відхід з певних позицій під натиском супротивника. Вся монгольська лінія разом подалася назад. Голосними насміхами повітали молодці той відступ (І. Словник української мови у 20 томах
  2. відступ — ві́дступ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. відступ — Відступ, -пу м. Отступленіе. Котл. Ен. VI. 62. Словник української мови Грінченка
  4. відступ — ВІ́ДСТУП, у, ч. 1. Відхід з певних позицій під натиском супротивника. Вся монгольська лінія разом подалася назад. Голосними насміхами повітали молодці той відступ (Фр., VI, 1951, 82); Про відступ поки що не говорилося, але що відступати звідси.. Словник української мови в 11 томах
  5. відступ — (рух назад) відхід, (зміна домовленості) відмова, відхід. Словник синонімів Полюги
  6. відступ — ВІ́ДСТУП (рух назад з певного місця під натиском супротивника, ворога), ВІДХІ́Д, РЕТИРА́ДА заст., РЕТИРА́Д заст., ВІДВОРО́Т (ВІДВОРІ́Т) діал. Атака!.. Відступ... Знов атака!.. Нам смерть гриміла у лице (В. Словник синонімів української мови
  7. відступ — (військ) відхід, г. відворіт, с.г. неприявність. Словник синонімів Караванського
  8. відступ — -у, ч. 1》 Відхід з певних позицій під натиском супротивника. 2》 Відмова від чого-небудь, порушення чогось. 3》 Не зв'язана з головною темою частина розповіді, твору тощо, яка містить побічну думку, зауваження і т. ін. Ліричний відступ. 4》 Вільне місце на початку рядка якого-небудь тексту. Великий тлумачний словник сучасної мови