відступ
ВІ́ДСТУП, у, ч.
1. Відхід з певних позицій під натиском супротивника.
Вся монгольська лінія разом подалася назад. Голосними насміхами повітали молодці той відступ (І. Франко);
Відступ тривав недовго, почався наступ (Іван Ле);
Про відступ поки що не говорилося, але що відступати звідси .. доведеться – це було ясно кожному (О. Гончар);
Тло, на якому зароджувалась і проростала Лиманова поезія, – це тотальне нищення української землі та духу на відступах і наступах 1941–1945 років (з публіц. літ.).
2. Відмова від чого-небудь, порушення чогось.
Він побоювався, що за відступ від проекту йому перепаде від Турбая (М. Руденко);
Грубі, необґрунтовані відступи від норм мови викликають непорозуміння, подив і осуд (з наук. літ.);
Церква змирилася з відступами від православно-канонічної форми імені, яке батьки дають дитині при її хрещенні (із журн.).
3. Не пов'язана з головною темою частина розповіді, твору і т. ін., яка містить побічну думку, зауваження.
Промову він виголосив чітко, без зайвих відступів (О. Гуреїв);
Можна зустріти форми майбутнього часу недоконаного виду і в авторських відступах (з наук. літ.);
У казках майже не зустрічаються описи природи, авторські відступи (з наук. літ.).
4. Вільний простір, проміжок, залишений перед або між чим-небудь.
Тому-то й відступи треба було поміж відділами лишати, щоб вітер розвіяв тую пилюгу (Б. Лепкий);
Перший рядок дощок клали з певними відступами, а другим рядом перекривали ці відступи (з наук.-попул. літ.);
// Вільне місце на початку рядка якого-небудь тексту.
Уступ – це відступ праворуч на початку першого рядка кожної частини документа (з навч. літ.).
△ (1) Ліри́чний ві́дступ:
а) пройнята ліризмом частина художнього твору, безпосередньо не пов'язана з послідовним розвитком сюжету.
Роман у віршах Ліни Костенко “Маруся Чурай” пересипаний ліричними відступами (з навч. літ.);
б) (перен., ірон.) відхилення від теми розмови, тимчасове невиконання чогось і т. ін. під впливом чого-небудь.
Слід зробити ще один ліричний відступ і сказати, що .. всі спеціалізувалися не тільки на дотепності, а й на вигадуванні прізвиськ (О. Чорногуз);
“Це маленький ліричний відступ від тієї війни, яка зараз іде, це перерва“, – сказав нардеп (з газ.).
◇ (2) Ві́дступ від само́го себе́ – недотримання власних принципів, поглядів, уподобань і т. ін., відхід від них.
Ця жінка нізащо не подарує мені відступів од себе самого, не дозволить подрібнюватись і метушитись душевно (В. Коротич).
Значення в інших словниках
- відступ — (рух назад) відхід, (зміна домовленості) відмова, відхід. Словник синонімів Полюги
- відступ — ві́дступ іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- відступ — (військ) відхід, г. відворіт, с.г. неприявність. Словник синонімів Караванського
- відступ — [в’ідзступ] -пу, м. (на) -п'і, мн. -пие, -п'іў Орфоепічний словник української мови
- відступ — -у, ч. 1》 Відхід з певних позицій під натиском супротивника. 2》 Відмова від чого-небудь, порушення чогось. 3》 Не зв'язана з головною темою частина розповіді, твору тощо, яка містить побічну думку, зауваження і т. ін. Ліричний відступ. 4》 Вільне місце на початку рядка якого-небудь тексту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- відступ — ВІ́ДСТУП (рух назад з певного місця під натиском супротивника, ворога), ВІДХІ́Д, РЕТИРА́ДА заст., РЕТИРА́Д заст., ВІДВОРО́Т (ВІДВОРІ́Т) діал. Атака!.. Відступ... Знов атака!.. Нам смерть гриміла у лице (В. Словник синонімів української мови
- відступ — ВІ́ДСТУП, у, ч. 1. Відхід з певних позицій під натиском супротивника. Вся монгольська лінія разом подалася назад. Голосними насміхами повітали молодці той відступ (Фр., VI, 1951, 82); Про відступ поки що не говорилося, але що відступати звідси.. Словник української мови в 11 томах
- відступ — Відступ, -пу м. Отступленіе. Котл. Ен. VI. 62. Словник української мови Грінченка